З перших днів свого президентства Віктор Янукович дозволив «групі RosUkrEnergo» отримати чисельну перевагу на Банковій

Роками вибудовувана навколо лідера Партії регіонів система стримувань і противаг зі вступом Януковича на посаду глави держави, схоже, остаточно списана в брухт. Чаша ваг за велінням Віктора Федоровича однозначно схилилась у бік так званих «фірташівці».

При цьому переможців у змаганні за доступ до тіла бажають не тільки монополізувати всі підходи до Президента і канали його інформування, але й підкинути своїм головним конкурентам, так званим «ахметовці», невдячну робітка, здатну надовго зіпсувати їх реноме

«Людина, яка все життя працював дрібним чиновником, їздить на броньованому« мерседесі », ціна якого півмільйона доларів. Має з десяток охоронців, а перед суспільством не зможе задекларувати навіть законну покупку автомобіля «Жигулі» - так принизливо характеризував в лютому 2009 року один з лідерів ПР Борис Колесников свого однопартійця Сергія Льовочкіна. Через рік, після призначення останнього головою Адміністрації Президента, Борис Вікторович тільки зміг видавити з себе, що «Президент формує команду так, як йому зручно».

Ще б пак: Янукович з приходом на Банкову визнав для себе найбільш зручним спертися на групу Фірташа - Льовочкіна - Бойко, в той час як землякам - утримувачам партії з групи Ріната Ахметова - лише в останній момент вдалося продавити кандидатуру своєї людини - нардепа Ірини Акімової - в крісло першого заступника Льовочкіна. Та й то поки їй відведена роль людини, відповідального за реформи, причому повноважень на це в неї немає.

Крім Акімової, Станіслава Скубашевський і Ганни Герман, всі інші першого призначенці в АП Януковича - представники «газової команди». Заступник глави АП з документального забезпечення Олег Рафальський - не просто старий знайомий Льовочкіна по службі у Леоніда Кучми. У Партію регіонів він прийшов з Республіканської партії Юрія Бойка, в якій був заступником лідера, після чого працював виключно під початком Льовочкіна. На Сергія Володимировича давно орієнтується і свіжоспечений заступник глави АП - церемоніймейстер Юрій Ладний. Нарешті, новий керівник Держуправління справами Андрій Кравець, більш відомий як колишній директор кінотеатру «Зоряний», зробив блискучу кар'єру саме завдяки Льовочкіну і його другові (теж, до речі, дуже близькому до Януковича), нинішньому нардепу-«регіонала» Едуарда Прутніка. В останні роки Кравець, як подейкують, здобув особливу прихильність Януковича, тому що нібито облаштовував його побут в Межигір'я.

Єдине, що поки не вдалося «групі RUE», так це замкнути на собі кадрову політику Президента - завідувати цим напрямком покликаний один з найдавніших соратників Януковича, особисто відданий йому з часів роботи в Донецькій ОДА, Скубашевський.

Втім, не факт, що до цього досвідченому апаратнику, який завідував кадрами ще при губернаторові Донеччини Володимира Щербаня, не зуміє знайти підхід Льовочкін, хоча, з іншого боку, саме Льовочкін обскакав Скубашевський під час другого пришестя Януковича в прем'єри у 2006-му, коли зайняв його місце керівника Служби прем'єр-міністра. І якщо відносини глави АП та його заступника не складуться, всі кадрові прорахунки першого етапу президентства Януковича (а вони, безумовно, будуть) цілком зможуть списати на 60-річного Станіслава Валеріановича. В цілому це ж стосується пані Герман, тим більше що інформаційну політику АП вже встигли розкритикувати недоброзичливці-однопартійці. Поки Ганна Миколаївна, раніше уміла балансувати між різними центрами впливу в ПР, сподівається на свій «канал зв'язку» з Віктором Федоровичем, до чого скептично відносяться практично всі, крім самої Герман. Як би там не було, але конкурувати їй з Льовочкіним навряд чи вдасться - цього не дозволить не тільки глава АП, а й сам Янукович.

Втім, в найбільш складній атмосфері належить працювати Ірини Акімової - вона не просто опинилася одна в стані «фірташівці», саме на неї готові звалити все непопулярні соціально-економічні починання Януковича власники контрольного пакету на Банковій. Спочатку Акімова призначена виконавчим секретарем комітету з економічних реформ при Президентові. Тобто, по суті, головний економічний експерт Ахметова стане своєрідним обличчям «реформ Януковича», які, м'яко кажучи, не викликають захоплення у народу. Як результат - «реформи Януковича» (наприклад, заборона зростання соціальних виплат, підвищення тарифів для населення та інші вкрай непопулярні кроки) плавно перейменують на «реформи Акімової». Що фактично означатиме її політичне самоспалення, якщо тільки з цього жертовного вівтаря під назвою АП Ірину Михайлівну в останній момент не стягне особисто Рінат Леонідович.

Не менш скорботна участь уготована новим керівництвом Банкової і для іншої ключовою креатури Ахметова - секретаря РНБОУ Раїси Богатирьової. Відповідно до одного з перших указів Януковича, вона стала виконавчим секретарем антикорупційного комітету при Президентові. За деякими даними, цю структуру планується використати в якості своєрідного репресивного органу, щось на зразок Радбезу часів Євгена Марчука, за допомогою якого Леонід Кучма розправлявся зі своїми опонентами.

Само собою зрозуміло, коли весь «жар» (насамперед викриття відносно Кабміну Тимошенко та органів місцевого самоврядування, де керує БЮТ) буде загрібати руками Богатирьової, це внесе додатковий дисонанс у відносини Юлії Тимошенко не тільки з Раїсою Василівною, але й особисто з Ахметовим , що зовсім не входило в плани останнього. І це при тому, що реальними керівниками силовиків є генпрокурор Олександр Медведько, який дивиться виключно в рот Януковичу, і ще один «фірташевец» Валерій Хорошковський, поки що тимчасово очолив СБУ на період «прощального» відпустки Валентина Наливайченка.Щоправда, Богатирьова з великим скрипом виконувала подібні «специфічні функції» при Президентові Ющенку і може відмовитися від такого «щастя» і при Президентові Януковича.Але для цього їй доведеться просто піти у відставку, до якої, до речі, вона, за нашими даними, активно готується.

Якщо до всіх вищевикладеним умовами роботи «ахметовців» на Банковій додати те, що шанси Колесникова стати прем'єром на даний момент зведені до мінімуму, ймовірність приходу до Кабміну вкрай лояльного до «групи RUE» Арсенія Яценюка досить висока, а прем'єрство Миколи Азарова розглядається донецьким бізнес - крилом ПР вже мало не як компромісне, Ахметову з товаришами можуть впасти у зневіру.

По суті, перші кадрові кроки Президента Януковича підтвердили прогнози, що першочергово Віктор Федорович спробує вийти з-під впливу Ріната Леонідовича і почне від нього віддалятися, скориставшись горезвісним «обнуленням» - мовляв, всім кому винен, у тому числі за колосальні капіталовкладення в власний політичний проект, прощаю. Але в цій всій президентської політики у фарватері Льовочкіна є й зворотний бік медалі - саме зараз Янукович сіє зерна невдоволення тієї частини своєї команди, яка не тільки вважає, що зробила дуже багато для його перемоги, але і повністю контролює головну електоральну вотчину Президента - Донбас.