 Зростання споживчих цін в Україні в січні цього року по відношенню до січня минулого (у річному вирахуванні) склав 11,1%. Це найгірший показник у Європі, враховуючи, що Євросоюз демонструє дефляцію в 0,6%
З через жадібність вітчизняних продавців і відсутності конкуренції в Україні продукти дорожчають швидше, ніж у Європі.
Зростання споживчих цін в Україні в січні цього року по відношенню до січня минулого (у річному вирахуванні) склав 11,1%. Це найгірший показник у Європі, враховуючи, що Євросоюз демонструє дефляцію в 0,6%, а країни єврозони - зниження цін на продукти на 1,2%. Навіть у найближчій Росії справи йдуть краще - споживча інфляція за аналогічний період там склала 8%, пише Міст Харків
Прихильники євроінтеграції можуть спати спокійно - наші продукти вже в Європі. Українські продуктові магазини давно зрівнялися з цінників із супермаркетами в США і Європі, і ціни продовжують рости. У лютому продукти та напої подорожчали на 13,4% по відношенню до аналогічного місяця 2009 року.
Рекордсменами зростання цін в Україні є молоко, сир, яйця, масло і, звичайно ж, цукор. Останній за рік (з січня 2009-го по січень 2010-го) виріс в ціні на 133,2%. Ця цифра не набагато відрізняється від показника зростання прибутку найбільшого виробника цукру - агрохолдингу «Астарта». За минулий рік компанія продемонструвала зростання EBITDA (обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками і сплати податків, а також відрахувань по амортизації) на 148% у гривневому еквіваленті. Консолідований дохід компанії за цей же період виріс на 40% - до 1 358 млн. грн.
Зазвичай українські агрокомпанії пояснюють подорожчання своїх продуктів зміною цінової кон'юнктури на світових ринках або запанувала на них дефіцитом, як у випадку з цукром. Але ці фактори не заважають продуктам у Європі дешевшати. Євростат показує, що, в порівнянні з січнем минулого року, в Ірландії продукти подешевшали на 8,2%, у Латвії - на 7,8%, у Фінляндії - на 6%, в Естонії - на 5,3%. Найбільше зростання цін на продукти в січні зафіксований в Ісландії - 5,8% в річному численні. І це країна, в якій восени 2008 року збанкрутували всі найбільші банки, спровокувавши 10%-е скорочення ВВП в 2009-му.
Причина дорожнечі українських продуктів не в ненажерливості китайців чи африканця, охочих до українського зерна. І навіть не в курсових ризиків - основний етап девальвації гривня пройшла наприкінці 2008-го - на початку 2009-го. Український аграрний ринок дефіцитний, продукти мають високу собівартість, а економіка в цілому має низький рівень конкуренції, що є фундаментальним фактором, що провокує інфляцію.
Поголів'я худоби зменшується останні 20 років, що призводить до дефіциту м'яса та молока. Висока собівартість українських продуктів народжується з низької продуктивності праці наших аграріїв. Ситуацію не рятують багатомільйонні дотації фермерам.
Відсталі технології, відсутність інвестицій, та й просто непрофесіоналізм українських аграріїв - ще не всі причини дорожнечі продуктів. Від фермерського двору до прилавків магазинів фрукти, овочі та м'ясо проробляють занадто довгий шлях. І подовжує його ланцюжок посередників, що збільшують ціну на 50-100%. Виробники самі не надто бажають звільнятися від них і продавати свої товари в магазини безпосередньо. Численні торгові доми дозволяють їм йти від податків і не думати над питаннями реалізації продукції.
Аграрні господарства, безповоротно застрягли в кам'яному віці, хитрі посередники з великою винагородою, жадібні продавці і відсутність конкуренції, - все це називається непрозорим ринком без чітких і зрозумілих умов роботи. Це дозволяє кожному гравцеві встановлювати ціни на свій розсуд. Високі ціни на ринку міг би збити дешевший імпорт. Але, потрапляючи в Україну, імпортні товари підтягуються до рівня внутрішніх, навіть якщо насправді коштують набагато дешевше. Нечисленним імпортерам просто невигідно знижувати ціни. Саме тому імпортні банани дорожчають, а українські яблука не дешевшають.
|
