 Непрямі ознаки свідчать про пожвавлення економічної активності. Тепер головне, щоб державна машина не вирвала з коренем слабкий паросток українського бізнесу ...
Непрямі ознаки свідчать про пожвавлення економічної активності. Тепер головне, щоб державна машина не вирвала з коренем слабкий паросток українського бізнесу.
Відлига
Останній квартальний звіт Мінпаливенерго про споживання електроенергії дозволяє говорити, що українська економіка почала відновлюватися. У січні-березні 2010 року споживання електрики за вирахуванням технологічних втрат у мережах зросла до 39,5 млрд. кВт-год. Це на 11,2% або 3,975 млрд. кВт-год більше, ніж у першому кварталі 2009 року. Правда, у докризовому 2008 споживачі використовували 41,3 млрд. кВт-год, тобто на докризовий рівень споживання ми поки не вийшли.
Цифри по споживанню електроенергії в промисловості ще більш показові: зростання до 17,944 млрд. кВт-год - на 16,7% більше в порівнянні з минулим роком. Населення наростило споживання на 10,4% - до 10,857 млрд. кВт-год. «Такі цифри можуть свідчити про поступове вихід України з кризи», - говорить старший аналітик інвесткомпанії BG Capital Олександр Паращій. Щоправда, слід зробити знижку на надзвичайно холодну зиму, через що споживання електроенергії росло у всіх груп споживачів. Зате по цьому показнику можна судити про роботу всієї економіки: як легальної, так і тіньовий.
Є й інші непрямі свідчення економічної відлиги. «Даних про зростання або падіння промвиробництва за перший квартал поки немає, але цифри за січень-лютий вселяють оптимізм», - відзначає директор Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. За два перші місяці промислове виробництво зросло на 8,8% в порівнянні з таким же періодом минулого року. Причому швидше за всіх відновлювалися машинобудування - 20,8% зростання, хімічна і нафтохімічна промисловість - 21,8%, і видобуток корисних копалин (крім паливно-енергетичних) - 24,2%.
Відчувається пожвавлення і на фінансових ринках. За даними Простобанк Консалтинг, середні ставки за річними депозитами у гривні знизилися до 18,31%, хоча ще півроку тому банки залучали вкладників солодкими пропозиціями по 20% річних і вище. Це хороший знак - у банкірів з'явилися гроші.
На біржах, де торгують цінними паперами, - теж ажіотаж. Як на дріжджах зростає ринок заявок «Української біржі», де угоди укладаються автоматично при збігу пропозицій двох торговців. У березні торги на ринку заявок склали 1,4 млрд. грн, що в 2,3 рази більше лютневих обсягів, відзначає керуючий директор КУА «Драгон Есет Менеджмент» Андрій Золотухін. Правда, він пов'язує ці показники з активністю не іноземних, а місцевих інвесторів, які позитивно відреагували на консолідацію влади, відновлення переговорів з МВФ і на підвищення кредитного рейтингу країни провідними світовими агенціями.
Індекс українських акцій (індекс UX), що розраховується «Українською біржею», за підсумками торгів 13 квітня виріс до 2441,72 пунктів, хоча на початку року він становив усього 1495,93 пунктів. Обсяг торгів у минулий вівторок склав 77 млн. грн на 2 702 угодах.
Індекс біржі ПФТС за підсумками торгів піднявся до 964,52 пунктів - максимальний показник з травня 2008 року. Обсяг торгів на ринку акцій склав 18 млн. грн на 688 угодах.
Гроші в людей є, але українські споживачі поки обережні. Компанія GfK Україна і Міжнародний центр перспективних досліджень розраховують Індекс споживчих настроїв. У лютому 2010 року він вийшов на значення 82,6 пункту, що майже в два рази більше торішніх показників за лютий - 42,3. Правда, це все одно говорить про негативні очікуваннях і низької самооцінки споживачів - індекс ще не перетнув рубіж в 100 пунктів.
Очікування
Нашу економіку називають орієнтованої на експорт, оскільки солідна частина українських товарів і послуг проводиться для продажу за кордон. Так, за даними 2008 року експорт товарів і послуг становив 46,9% в розбивці ВВП за категоріями кінцевого використання. На жаль, відомостей про ВВП 2009 року на Госстате поки немає, але в минулі роки частка експортних товарів у ВВП становила від 44,8% у 2007 році до 63,6% у 2004-му. Тобто багато в чому українська економіка залежить від попиту на вироблені товари та послуги в інших країнах.
У структурі товарного експорту не останнє місце займають чорні метали та вироби з них. За даними Держкомстат а, в 2009 році на частку цих двох груп доводилося 30,7% від усього експорту товарів. І останнім часом ціни на продукцію українських металургів знову зростають. За інформацією аналітика інвесткомпанії BG Capital Євгена Дубогриза, 31 березня за тонну квадратної заготовки (Billet) виробництва СНД давали $ 612,5 (на умовах FOB, тобто з урахуванням доставки товару на борт судна в порту, без плати за його подальше транспортування та страховку ). Тоді як роком раніше ціна становила $ 335. Ціна на гарячекатаний рулонний прокат (Hot Rolled Coil) виробництва СНД становила 31 березня $ 630 за тонну (на умовах FOB), роком раніше - $ 330. 
Фото: PHL
«Ціни ростуть, але скористатися цим повною мірою змогли не всі наші підприємства. Наприклад, «Криворіжсталь», «Запоріжсталь» і ММК Ілліча випробовували в першому кварталі проблеми з доставкою сировини залізницею з-за погодних умов. Тому обсяги експорту могли б бути вищими », - пояснює пан Дубогриз.
Тим не менше, Україна за підсумками роботи металургійних підприємств у лютому 2010 року наростила виробництво сталі на 10,7% в порівнянні з лютим 2009 року - до 2,565 млн. тонн. Таким чином, ми зберегли восьме місце з 66 можливих у рейтингу Всесвітньої асоціації виробників сталі (WSA).
Ризики
Економіка прокинулася не завдяки, а всупереч старанням влади. Бізнесмени примудряються нарощувати обсяги виробництва в умовах зміни влади, за відсутності бюджету на 2010 рік, незважаючи на величезну - порядку 28,4 млрд. грн - заборгованість по ПДВ перед експортерами. При цьому, за даними « Інтерфакс -Україна », прострочена сума зросла за перший квартал цього року на 38,7% - до 8,63 млрд. грн. У такій ситуації влада може як підтримати, так і загальмувати що почався було зростання української економіки.
«Уряд стоїть перед складним вибором. З одного боку, воно повинно виконувати свої передвиборчі обіцянки перед населенням. З іншого боку, грошей у бюджеті немає, і треба цю дірку якось закривати. Якщо підвищити фіскальний тиск на бізнесменів, то влада або просто забере гроші у підприємців і послабить їх, або зажене бізнес у тінь », - міркує директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський. На його думку, про дії уряду можна буде судити після оприлюднення проекту бюджету на 2010 рік і середньострокового плану економічних реформ.
Щоб не згасити іскру економічного зростання, керівник Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло радить не виконувати сліпо всі рекомендації МВФ і бути обережніше з монетарною політикою. «МВФ радить нам урізати всі витрати, але повне закручування гайок викличе гальмуючий ефект. До цього питання треба підходити обережно ... Я не вірю, що фіскальними механізмами можна погасити зростання економіки - будь-який тиск буде компенсовано відходом бізнесу в тінь. Та й ресурси для такого тиску вичерпані минулим урядом, який копіло борги з ПДВ і збирав податки наперед. У той же час проблеми бізнесу може створити Нацбанк, якщо боротьба з інфляцією обернеться зростанням процентних ставок або якщо гривня істотно зміцниться », - зазначає Ярослав Жаліло.
Як би там не було, сьогодні економіка тільки почала відновлюватися після кризи. Допомогти їй може високий внутрішній попит, який залежить від рівня доходів населення і витрат держави, а також ситуація з експортом українських товарів і послуг. «Говорити, що ми подолали кризу, поки рано. Для цього треба вийти на докризовий рівень виробництва. Але цього мало. Слід також провести реформи в тих сферах, які робили нашу економіку вразливою », - підсумовує пан Бураковський.
Андрій Яницький
|
