 Однією з характерних особливостей зовнішньої політики часів президента Ющенка була готовність України йти на які-небудь поступки заради вельми примарні, а часом і просто нереальних цілей. Найяскравішим прикладом цього стала історія з шельфом ...
15 квітня стало відомо, що міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко ініціював масштабну кадрову ротацію керівництва МЗС та глав дипломатичних представництв за кордоном. Днем раніше був відправлений у відставку заступник міністра - Валерій Чалий. На його місце призначили Віктора Майко. Але на цьому ротація не припиниться. Кадрова «революція» в МЗС є лише частиною нової політики українського дипломатичного відомства. Очевидно, що при новій владі вектор зовнішньої політики відчутно змінився. І саме у відповідності з ним і буде вибудовуватися діяльність Міністерства закордонних справ.
Внутрішні справи зовнішньої політики
Однією з характерних особливостей зовнішньої політики часів президента Ющенка була готовність України йти на які-небудь поступки заради вельми примарні, а часом і просто нереальних цілей. Найяскравішим прикладом цього стала історія з шельфом острова Зміїний, на який претендувала Румунія. Тоді Україна погодилася визнати рішення Міжнародного суду ООН, в який подала Румунія. Хоча Україна і не перебуває під юрисдикцією даного суду. Взагалі ж, рішення Міжнародного суду ООН визнають обов'язковими в основному колишні колоніальні території. Такі країни, як Великобританія та Німеччина лише нещодавно підписали документи, про визнання юрисдикції Міжнародного суду і то, лише тоді, коли всі спірні територіальні питання були давно вже вирішені самими країнами, без участі будь б то не було посередників.
Україна в ситуації зі Зміїним мала «залізну» позицію. По-перше, острів відійшов до УРСР ще в далекому 1948 році, коли Румунія підписала відповідний договір. По-друге, межі незалежної України були визнані Румунією в 1997 році. І, нарешті, Україна просто могла не звертати уваги на позов Румунії - без згоди нашої країни визнати рішення Міжнародного суду, ніхто б не посмів відібрати в України шельф острова. А там є чим поживитися. За даними різних досліджень в шельфі острова Зміїний знаходиться до 10 мільйонів тонн нафти і до 10 мільярдів кубометрів газу. Навіщо було добровільно віддавати таке багатство в руки іншої держави?
Відповідь проста - НАТО. Згідно з умовами членства в НАТО, прийняття нових членів до блоку можливо лише в тому випадку, якщо у країн-членів Альянсу немає до них територіальних претензій. «Конфлікт навколо острова Зміїний з Румунією повинен чогось навчити українських політиків. НАТО, парасолькою якого ми хочемо прикритися, сьогодні відсуджує у нас в мирному порядку нашу територію, яка за оцінками геологів, має дуже перспективний шельф. Це і є м'який невійськовий перегляд і Ялтинських угод, і Гельсінських принципів. На мій погляд, у цій ситуації НАТО повністю дискредитував себе як гарант безпеки », - заявив тоді український політолог, а нині - голова Інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
Що цікаво, український уряд відхрестилося від провалу зі Зміїним. «Я можу сказати, що все, що відбувалося навколо острова Зміїний, - у тому числі і всі ці судові справи, - здійснювалися особисто під патронатом президента України і його міністра закордонних справ. Тому уряд не було посвячено в деталі цих судових рішень », - сказала Юлія Тимошенко 4 лютого 2009 року, через день після рішення Міжнародного суду. А сам Ющенко порахував вирішення питання зі Зміїним ... блискучим справою української дипломатії. «Ми не програли», - сказав Ющенко коментуючи ситуацію зі Зміїним. Більш того, за його словами між Румунією та Україною повинні були відкритися широкі перспективи щодо співпраці.
Свідченням таких «перспектив» стали чергові територіальні претензії Румунії до України. У вівторок, 14 квітня ЗМІ з посиланням на депутата з БЮТ повідомили, що Румунія претендує на один з українських островів у гирлі Дунаю. Днем пізніше МЗС України заявив, що не отримував офіційної ноти від румунських колег. «Всі питання, які виникають з румунського боку, звичайно, будемо конструктивно вирішувати. Але поки офіційного звернення з румунського боку до нас не надходило. І на сьогодні я не вважаю за доцільне коментувати пропозицію румунської сторони, яке вони оголошують через засоби масової інформації », - зазначив заступник Департаменту інформаційної політики МЗС України Сергій Саєнко. Але ось що цікаво - днем раніше, коли з'явилася інформація про румунських претензії, в Держприкордонслужбі підтвердили, що переговори з цієї проблеми пройдуть у квітні.
Тим не менш, варто відзначити, новий МЗС тепер не буде настільки болісно уважний до того, що думають про Україну за кордоном. Свідченням того є хоча б реакція на присвоєння Степану Бандері звання «Герой України». «Це тема, яка не стільки повинна обговорюватися кимось поза Україною. Це тема для українських політиків і вони мають це вирішувати », - сказав Костянтин Грищенко. Коментуючи можливість втручання в справи України ззовні, глава МЗС відзначив: «Дуже багато хто намагається втрутитися у наші внутрішні справи, все залежить від того, як ми на це реагуємо. Я думаю, в будь-якому випадку ми повинні прислухатися до думки наших друзів, партнерів, наших сусідів, але будь-яке рішення ми будемо приймати самі. Це рішення має базуватися на думці як мінімум більшості населення України ». Таким чином, Грищенко дав зрозуміти всім без винятку: внутрішні справи України - це внутрішні справи України і нікого більше. Така політика в корені відрізняється від політики МЗС часів президентства Ющенка, коли із-за прагнення потрапити в ЄС будь-яку ціну приймалися багато незручні для України рішення. Так, було ухвалено рішення про створення на території нашої країни спеціальних таборів для бажаючих іммігрувати в ЄС з країн «третього світу». Натомість же Україна не отримувала рівним рахунком нічого, крім туманного статусу «сусіда ЄС».
Східний стиль нової дипломатії
Віктор Майко, який змінив Валерія Чалого на посаді заступника міністра закордонних справ, раніше працював послом в таких державах як Туркменістан і Афганістан. Без всякого сумніву, його досвід ведення переговорів зі східними колегами стане в нагоді в МЗС. Очевидно, в українському зовнішньополітичному відомстві зрозуміли, що з іноземними колегами пора вибудовувати відносини трохи по-іншому. Замість виконання всіх примх і побажань світової спільноти прийшла пора жорстких відмов. При цьому необхідно зберігати обличчя, постійно посміхаючись обіцяти «золоті гори», але непохитно стояти на своєму. Свідченням цього може служити той факт, що достроково звільнені від своїх посад посол України у Франції Костянтин Тимошенко і глава місії України при Євросоюзі Андрій Веселовський. І це незважаючи на те, що таке звільнення може бути оскаржене послами в суді. "" Ротація в МЗС - звичайна справа, але вона не повинна проводитися до закінчення планового терміну перебування послів за кордоном. У посла є можливість судитися з міністерством і вигравати справу ", - вважає" бютівець "Андрій Шкіль. Між тим, у новий" посол в ЄС "вже визначений. Їм швидше за все стане Костянтин Єлісєєв - не надто популярний в Європі людина якраз через свою жорсткість і непоступливість. Але відмовити йому в агремане Європа не зможе. Надто вже там бояться остаточного повороту України в бік Росії.
Ще одним свідченням "східного" нового МЗС є централізація та посилення відомства. Так, у відання МЗС переходять торгово-економічні місії, курувати які буде Павло Клімкін - раніше відповідав за євроінтеграцію. Торгово-економічні місії будуть введені до складу диппредставництв і позбавлені тієї значної автономії, якої вони раніше мали.
Справа за малим - потрібно, щоб керівництво держави підтримало МЗСівський ініціативи. Так, що стосується питання про призначення послів, то й тут останнє слово за президентом України. Адже саме він стверджує нових послів. "Теоретично на цьому етапі в список можуть бути внесені зміни", - сказав перший заступник голови Комітету Верховної ради України у закордонних справах Тарас Чорновіл.
А Янукович ще може піднести сюрприз. Намагаючись продовжувати політику "багатовекторності" часів Кучми, новий президент часом змушений йти на серйозні поступки. Так, заради отримання підтримки США, Україна вирішила позбутися всіх запасів високозбагаченого урану. Про це говориться в спільній заяві президентів України та США. Натомість наша країна не отримає нічого. Дане рішення президента було розкритиковано різними політичними силами. На думку багатьох політиків, віддати збагачений уран замість того, щоб його продати - щонайменше, недалекоглядно. Залишається сподіватися, що це лише прикра помилка і в майбутньому українська влада буде враховувати інтереси України, а не якого-небудь іншої держави або союзу держав.
Борис Рудь
|
