 Головне - тримати США і, ширше, Захід на гачку, виторговуючи собі нові чисто конкретні поступки. Якщо у Ірану з'явиться ядерна бомба, ситуація в регіоні загостриться і ціни на нафту неминуче підскочать. От і чудово! Подвійна прибуток.
Розмови про «модернізацію» якось вщухли. Тема вичерпала себе. Олімпійські «рекорди» теж воліли зам'яти. Піарити нічого. Новинка весняного сезону - перспектива відновлення СРСР у найближчі пару років в складі Росії, Білорусії, Казахстану та примкнула до них, тепер уже «проросійської», України. Як випливає зі слів віце-прем'єра Шувалова, спочатку митний союз, потім єдиний економічний простір і спільна валюта. Ну а потім, само собою, відбудеться і політична реінтеграція. І все це справа всього декількох років. Західні ЗМІ вже забили на сполох: СРСР повертається!
Цікава деталь про країни майбутнього СРСР-2. За повідомленням журналу «Форбс», за рік в Росії число доларових мільярдерів збільшилося з 32 до 62 чоловік. 50 з них живуть в Москві, що робить столицю РФ другим після Нью-Йорка містом світу за кількістю проживаючих у ньому мільярдерів. Наздогнали-таки Америку!
З країн СНД до переліку «Форбс» увійшло п'ять мільярдерів з Казахстану, чотири з України. Це і є кістяк СРСР-2. Головний олігарх Білорусі - Олександр Лукашенко - у списках «Форбс» не значиться. Але й без «Форбса» зрозуміло, хто є господарем країни в усіх сенсах цього слова.
Таким чином, «радянська» четвірка - Росія, Казахстан, Білорусь, Україна - є проектом об'єднання найбільших олігархів пострадянського простору. Це не «союз робітників і селян», а союз олігархів, які вважають, що об'єднання дозволить знизити операційні витрати і отримувати ще більші прибутки з підконтрольних країн. Українські олігархи не випадково в єдиному пориві об'єдналися навколо Януковича і вже приступили до «путінізаціі» України. Призначення прем'єром Азарова - перший крок у бік створення української «вертикалі». Наступний крок - перетворити партію реваншу, «Партію регіонів», на аналог «Єдиної Росії», «зачистити» опозицію і тихо пиляти бабло у співпраці з дружніми олігархами СРСР-2.
Витонченість цієї комбінації полягає в тому, що «для народу» все це підноситься в упаковці «відродження держави», «колишньої величі», «братерства народів» та ін. І це працює. На ділі ж мова йде про проект ще більшого закабалення населення і витискання з нього все, що ще можна витиснути.
За цілям та завданням це анти-СРСР. СРСР був зрівняльним, антикапіталістичними проектом. Тут цілі рівно протилежні - казкове збагачення мізерної меншості за рахунок беднеющего більшості.
Даний проект також є агресивно антімодернізаціонним. Йдеться про спрощення управління СРСР-2 з метою отримання великих прибутків з відсталих економік. Джерелом збагачення є закріплення економічної відсталості, а не її подолання. Модернізація вимагає великих витрат і капітальних вкладень, які окупляться через десятки років. Олігархам, що красується на капіталістичної «дошці пошани» журналу «Форбс», такий бізнес не цікавий. Вони звикли робити бабки «розводячи лохів», а не за рахунок розвитку своїх країн.
Колишній картковий шулер Анатолій Барбакару з роками став розсудливим і став писати викривальні книги про технології кримінальній «розводки» людей. В одному з інтерв'ю він розповів, що в «професійному колі» шулери ділять «лохів» на дві категорії: на «лохів мимоволі» і «лохів за покликанням». Щоб розвести представників першої категорії, потрібно докласти певних зусиль. Для цього існують відпрацьовані техніки «розводки», засновані на знанні вразливих місць людської психіки. Другі самі напрошуються, щоб їх обдурили. Це люди від природи довірливі та наївні, які вірять у диво, в чесність інших людей. Ось на них і робляться основні гроші.
У розвинених країнах «лохи за покликанням» - це ті самі законослухняні громадяни, на яких і тримається будівля західної демократії. Довіра до політичної системи, до бізнес-партнерам, до судів - все це основа процвітання західного суспільства. Але коли влада в країні перебуває у політичних наперсточників, то ситуація перевертається. Довірливі і законослухняні громадяни переходять в розряд «лохів». Уся публічна політика будується на блеф і «розводках». Правлячий клас казково наживається, а розшарування суспільства посилюється. Як так вийшло, що в Україні, що стоїть на межі дефолту, в Росії, однією з найбільш постраждалих великих економік, у Казахстані, де разом із кризою накрилося «казахстанське диво», кількість мільярдерів росте? Дуже просто. За рахунок «лохів». Мільярдерів стає більше, а зарплати населення все менше, фактична безробіття росте, «середній клас» скорочується. Корупція в Росії в період кризи і «активізації боротьби з корупцією», за оцінками експертів, подвоїлися, а в якості «послуг» держави населенню можна переконатися за повідомленнями ЗМІ про які стали буденними факти чиновного беззаконня. Ціни на енергоносії нижче, тарифи на послуги ЖКГ - вище, а бензин коштує дорожче, ніж у США.
Так звана еліта не управляє країною, а контролює власність і фінансові потоки. Вона не служить населенню, а «розводить» його на «бабки». Головний ресурс політичних шулерів всередині країни - це довірливість законослухняного населення. Ми вам «відновлення СРСР», а ви нам владу і гроші. Ось такий «суспільний договір».
У зовнішній політиці панують ті самі підходи. Основне завдання - «розвести» на бабки Захід, зберігши при цьому повний контроль над власністю. У цьому полягає суть «суверенної демократії» та «стратегія» виходу з кризи. Буде у Ірану ядерна зброя чи не буде? Чи не це хвилює «еліту» СРСР-2. Головне - тримати США і, ширше, Захід на «гачку», виторговуючи собі нові чисто конкретні поступки. Якщо у Ірану з'явиться ядерна бомба, ситуація в регіоні загостриться і ціни на нафту неминуче підскочать. От і чудово! Подвійна прибуток. Спочатку виторгувати у США все що можна, обіцяючи ввести санкції проти Ірану, а потім витончено кинути і наварити на близькосхідному кризі. Красиво задумано. І хай європейці носяться зі своїми «цінностями», Обама мріє про без'ядерний світі. Лошара. Головне - бабло і контроль. Все інше - туфта, «симулякри».
Зовнішня політика не спрямована на поліпшення добробуту громадян країни, а служить лише інструментом збагачення правлячої верхівки. Ядерний арсенал - прекрасний засіб для шантажу і вибивання грошей з політкоректних західних «лохів». Міфологія «великої держави» і «зміцнення держави» дозволяє маскувати суто корисливі комбінації «еліти» міркуваннями «міжнародної безпеки», «збереження глобального балансу сил», «багатовекторності» політики, «багатополярного світу» та іншими. Натовпи західних аналітиків сидять і гадають, що б значили ті чи інші заяви Кремля? Висувають теорії, концепції ... А «суверенні демократи» хихикають. Довірливі ідіоти. «Лохи за покликанням». Як на них не нажитися, якщо вони самі того бажають? У кінцевому рахунку, блеф є блеф
|
